Місцеві вибори в контексті децентралізації

Редактор Харьков 29.09.2020 у 13:50 76

25 жовтня в Україні відбудуться місцеві вибори.  Ці вибори – особливі для України: уперше вони будуть проходити за новим законодавством – із відкритими списками, вимогами до дотримання гендерної рівності, обмеженням для самовисування кандидатів і низкою інших нововведень. "Громада.Груп" розібралася, як відбуватиметься голосування і що нового чекає на виборців на дільницях.

Місцеві вибори в контексті децентралізації

Реформа децентралізації — це комплекс змін до законодавства, метою якого є передача повноважень і бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування.

Навіщо потрібна децентралізація?

Будь-який громадянин має право на сучасну медицину та освіту, доступні та якісні комунальні, соціальні послуги, гарні дороги, чисті й освітлені вулиці. Проте люди можуть впливати на якість цих послуг лише тоді, коли відповідальні за їх надання знаходяться близько. Найближчою до людей владою є органи місцевого самоврядування.

Отже, саме вони повинні мати широкі повноваження і достатньо коштів, щоб бути спроможними вирішувати всі питання і нести за це відповідальність.

Для цього в Україні відбувається децентралізація – передача повноважень та фінансів від державної влади якнайближче до людей – органам місцевого самоврядування.

2020 рік став ключовим у питанні формування базового рівня місцевого самоврядування: більшість існуючих малочисельних місцевих рад об’єдналися, стали спроможними перебрати на себе більшість повноважень, належним чином використовувати ресурси і нести відповідальність за свої дії чи бездіяльність перед людьми та державою.

12 червня 2020 року Уряд затвердив новий адміністративно-територіальний устрій. У Харківській області  вибори відбуватимуться до 458 територіальних громад та 23 об’єднаних територіальних громад, що виконуватимуть функцію органів місцевого самоуправління.

17 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 3650 «Про утворення та ліквідацію районів». Згідно з документом, тепер в Україні 136 районів. Старі 490 районів парламент ліквідував. За новим розподілом Харківська область складається із 7 районів (Богодухівський, Ізюмський, Красноградський, Куп’янський, Лозівський, Харківський та Чугуївський).

5 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла постанову 3809 про призначення чергових місцевих виборів на 25 жовтня 2020 року.

16 липня Верховна Рада України ухвалила зміни до виборчого законодавства.

Як відбуватимуться вибори?

25 жовтня в України відбудуться місцеві вибори.  Це особливі вибори для України: уперше вони будуть проходити за новим законодавством – із відкритими списками, вимогами до дотримання гендерної рівності, обмеженням для самовисування кандидатів і низкою інших нововведень. "Громада.Груп" розібралася, як відбуватиметься голосування і що нового чекає на виборців на дільницях.

Перші вибори відбудуться в 1437 об'єднаних територіальних громадах. Українці обиратимуть депутатів сільських, селищних, міських рад, а також сільських, селищних і міських голів. Також відбудуться чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних і міських голів у всіх областях України, окрім тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей і анексованого Криму. Система відкритих списків дозволить виборцям голосувати не лише за партію, а й за конкретного кандидата, якого вони хочу бачити при владі.

Оскільки в Україні відбулося укрупнення районів (їх тепер стало 136 замість 490), пройдуть також перші вибори в райради у 119 районах (як зазначено вище, вибори не будуть проводитися в окупованих районах).

У населених пунктах, де проживає менше ніж 75 тис. виборців, місцевого голову обиратимуть простою більшістю голосів. Якщо два та більше кандидатів наберуть однакову кількість голосів, призначать повторне голосування (другий тур).

У населених пунктах із більше ніж 75 тис. виборців (раніше цей поріг було встановлено на рівні 90 тис. виборців) переможцем виборів стане той, хто набере 50% і більше відсотків голосів. Якщо в першому турі жоден кандидат не набрав половини й більше голосів виборців, імовірний другий тур. Тоді за крісло мера змагатимуться двоє кандидатів, які набрали найбільшу кількість голосів у першому турі.

 

 

У громадах до 10 тис. виборців вибори до місцевих рад відбуватимуться за багатомандатною мажоритарною системою. Там можуть балотуватися як кандидати від партій, так і самовисуванці. Водночас вони не обов'язково мають бути членами партії, але вона має затвердити їхні кандидатури на конференції або виборах.

Територію громади ділять на округи, у кожному з яких обиратимуть від двох до чотирьох депутатів. У місцеву раду проходять депутати, які здобувають найбільшу кількість голосів виборців свого округу.

У громадах із більше ніж 10 тис. виборців балотуватися зможуть тільки кандидати від партій. 

“Незважаючи на новації, певні погані тенденції в українській політиці зберігаються. На жаль, із переформатуванням політичної системи, деякі шкідливі тренди поборені не були. Уведення нової виборчої системи є намаганням чинних парламентських партій закріпити своє становище у територіальних громадах. Через те, що вони самі системно не будували свою партійну структуру, вони просто змінили умови під себе, аби практично всі видимі місцеві активісти, які опікувалися проблемами, змушені були йти під партійний бренд, просто аби отримати представництво”, – коментує політологиня Юлія Біденко. 

"Закон про місцеві вибори закцентовано на партіях. Аж до самих невеликих ОТГ кандидати вибираються за партійними списками. Зрозуміло, що це, з одного боку, добре, бо ми стали рухатися в бік партійної системи, проте вона, як така, відсутня. Наші партії на сьогодні  є зборами однодумців із проходження в той чи інший владний орган ", – додає соціолог Олександр Кізілов.

Брати участь у розподілі депутатських мандатів будуть партії, які подолають п'ятивідсотковий виборчий бар'єр у межах округу, що охоплює територію всього міста, району чи області.

Що таке вибори за відкритими списками?

Виборець голосуватиме не за партію, а за кандидата від партії. Загальний результат партії буде залежати від кількості голосів, які в сукупності набрали кандидати.

Якщо, умовно кажучи, партія «Партія» виставила на вибори 300 кандидатів і в сукупності вони набрали, наприклад, мільйон голосів, то вираховується, скільки мандатів у парламенті отримає політична сила. Наприклад, їм дісталося 30 мандатів. Отримають їх не ті, хто перший за списком, а ті, хто набрав більше від усіх голосів із цих 300 кандидатів партії «Партія».

Що таке квота 25%?

Виборча квота у 25% – це кількість голосів виборців, необхідних для одержання одного депутатського мандата. Для її визначення загальну кількість голосів за партії, які одержали від 5%, ділять на кількість мандатів (окрім перших номерів партій, які пройшли в раду).

Кандидату для визнання його обраним потрібно одержати не менше ніж 25% виборчої квоти. Таких кандидатів розмістять на початку списку в порядку зменшення кількості голосів. За однакової кількості голосів чергу кандидатів будуть формувати так, як на момент балотування визначила партія.

Паралельне балотування

Згідно з новим Виборчим кодексом, один кандидат може балотуватися на дві посади на одному рівні, наприклад, до міської ради і на посаду міського голови, або йти до рад не більше ніж двох рівнів, наприклад, до селищної та районної. Тобто один кандидат може бути присутнім щонайбільше у двох бюлетенях.

Як будуть формувати списки партій і що таке гендерна квота?

Партія має затвердити єдиний виборчий список для виборів у певну раду. Кількість кандидатів не має перевищувати кількість депутатів ради.

Кандидатів із єдиного списку, окрім №1, вносять у територіальні списки – по одному списку на кожен ТВО. У територіальному списку може бути від 5 до 12 прізвищ.

Кандидата з єдиного списку може бути внесено тільки в один територіальний список.

Згідно з новим виборчим законодавством, під час формування списків гендерна квота стала обов'язковою: у кожній п'ятірці має бути не менше ніж двоє представників протилежної статі. Виборча комісія має право відмовити в реєстрації списку партії в разі недотримання гендерної квоти.

 

Децентралізація – безумовно, необхідний процес у розвитку будь-якої європейської держави. Вона вже створила належні правові умови та механізми для формування спроможних територіальних громад сіл, селищ, міст, які об’єднують свої зусилля у вирішенні нагальних проблем. Успіхи реформи свідчать, що Україна обрала правильний шлях і треба рухатися ним далі. Зупинятися вже не можна.


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини