Суспільний досвід дітей обмежує війна, але в ХГПА знаходять способи допомогти школярам-переселенцям

Вивчення психіки дитини під час війни має понад сторічну історію, яка пройшла шлях від перших спостережень у Європі  упродовж Світових воєн до формування потужної наукової бази в Україні, зокрема в  Харкові.

Тож звернімося безпосередньо до нинішніх фахівців. Маю на увазі кафедру спеціальної педагогіки і психології та інклюзивної освіти Харківської гуманітарно-педагогічної академії, де втілюється програма психологічної допомоги дітям прифронтових територій, школярам із родин ВПО.

Очільниця кафедри  Альона Пєхарєва ще до повномасштабного вторгнення захистила кандидатську дисертацію з медичної психології на тему «Особливості системи ставлень та її психокорекція у дітей молодшого шкільного віку, які часто хворіють». 

В умовах ­війни у дітей шкільного віку загострюються хронічні хвороби, відбувається переоцінювання цінностей, досягнень та здобутків; змінюються світосприйняття і ставлення до близьких, життя та самих себе. Усі ці чинники є стресовими, вони стають викликом для адаптаційних можливостей юної несформованої особис­тості. Молодші покоління потребують  послідовної підтримки заради того, щоб підвищити  здатність  протистояти таким впливам без шкоди для  здоров’я.

Діти, які зазнали впливу війни і мають травматичний досвід втечі із зони бойових дій,   демонструють різноманітні реакції на страждання і стрес, серед яких специфічні страхи, ­залежна поведінка, тривалий плач, брак інтересу до оточення, а також агресивна пове­дінка.

Діти і підлітки належать до найвразливішої частини ­населення з огляду на незрілість у них процесів ­аналітичного осмислення, емоційної регуляції.

За матеріалами клінічних досліджень, в умовах сучасного військового конфлікту в Україні психічної травматизації зазнали 75 % населення країни віком до 18 років, що призвело до того, що кожна п’ята дитина страждає на порушення сну, нічні кошмари; у кожної десятої знижене бажання до соціальної взаємодії та навчальної діяльності.

Дослідження дитячої психотравми в умовах війни почалися  1940 року. Засновницею цього напряму вважають Анну Фройд (доньку Зигмунда Фройда). У 1940 році в Лондоні вона разом із Дороті Берлінгем створила  дитбудинок для  дітей, які пережили авіанальоти і бомбардування.  Анна Фройд опікувалася ними, а не лише вивчала стан психічного здоров’я.

 Дослідниця прийшла до висновку, що  найбільшим травматичним фактором для дитини є не самі вибухи, а розлука з батьками та емоційне «дзеркалення» паніки дорослих.

Страх перед невідомістю, втрата рідного дому й постійна зайнятість дорослих – це вже реалії українських дітей прифронтової області в наші дні. Чи так само, як британські діти «дзеркалили» страхи й тривоги дорослих 1940 року сучасні діти України відтворюють на своєму психічному рівні поведінку дорослих – своєї родини, оточення в гуртожитку, волонтерів на заняттях?

ХГПА започаткувала проєкт роботи з дітьми безпосередньо у безпечному просторі  академії. Частково  заняття  фіксуються й аналізуються для подальших узагальнень і практичної допомоги фахівцям та родинам з дітьми.

Назвала б цю гру «М’ячики на покривалі».

Колективний ритм, який то прискорюється, то сповільнюється,  – своєрідний    «танець» за столом, що не компенсує вуличних дитячих розваг у місті з постійними сиренами тривоги, але додає інших, позитивних, емоцій.

Студентка ХГПА Яна Зозуля на таких заняттях з малими переселенцями  допомагає перемикатися від байдужості до зацікавленості,   застосовувати найпростіші методики стабілізації.

Здобувачка освіти, яка обрала своїм фахом логопедію,  живе в Харкові.  Вона пережила ворожий удар по заправці неподалік її будинку, тож розуміє психологічні труднощі дітей ВПО, які витримали обстріли, вибухи, небезпечну евакуацію, продовжують перебувати в місті, де смертельна загроза не зникла. 

За даними, що постійно змінюються, таких дітей-переселенців з різних громад у Харкові – близько тридцяти тисяч.

Ігрові методики поєднуються з розвитком мовлення та подоланням комунікативних перешкод.

Проєкт «Діти Харкова перед викликами війни». 

Департамент освіти Харківської міської ради спільно з Інститутом охорони здоров'я дітей та підлітків запустили спеціальний масштабний проєкт. Його мета — моніторинг психоемоційного стану школярів, які змушені навчатися під землею (в метро та підземних школах Харківщини), та розробка нових методик супроводу дитячої психіки безпосередньо в зоні постійного ризику обстрілів.

Що саме може запропонувати кафедра спеціальної педагогіки і психології та інклюзивної освіти Харківської гуманітарно-педагогічної академії?

Чому важливо звертатися до колективних очних занять з дітьми у безпечному просторі заради збереження психічного здоров’я дошкільнят і школярів у прифронтовій області?

Детальніше слухайте:

Діти ВПО і вплив психотравм. Як допомогти стабілізуватися? Подкаст «Градусник»

Також варто послухати:

Чому у «віці щастя»  навіть переміщеним варто опановувати те, що надихає. Подкаст «Градусник»