Від «сафарі на авто» у Харкові до 7000 мавп у Кремлі: як в Абу-Дабі ділять Донбас з атомним приматом
Статтi | | 228 | Автор: Олена Зеленіна, Олександр Сидоренко (карикатура)

Карикатура Олександра Сидоренка.
Сидить кремлівський «стратег» над мапою, хитає головою й бурмоче під ніс: — Щось не те... Ракети летять, світло зникає, а Київ, Хмрків та Дніпро усе ніяк не здаються. Що ж ще розбомбити, щоб їм остаточно життя медом не здавалося?
Заходить похмурий міністр оборони, боязко підходить до столу:
— Володимире Володимировичу, розвідка доповідає: західні посольства сидять на місці, п'ють каву, на сирени не реагують, валізи не пакують.
«Стратег» люто б'є кулаком по столу:
— От нахаби! Передайте командувачу ВКС: поки ці іноземці особисто не підтвердять у звітах, що в них немає води, світла й пульсу — вважати, що спецоперація йде суворо за графіком!

Війна в Україні: зима як зброя війни - "Путін нарешті знайшов компетентного генерала" - "Нехай вони страждають!"
Проте поки російський диктатор мріє про повне знищення України та «перемоги за графіком», реальність на фронті змушує союзників шукати інші рішення.
Сполучені Штати на переговорах в Абу-Дабі намагаються намалювати свій хитромудрий сценарій компромісу — зокрема через створення суто «паперової» перемоги для Кремля.
The Economist
«Паперовий» Донбас та нові дипломатичні маневри
Американські переговорники розглядають варіант територіального компромісу між Україною та росією – змінити адміністративні межі Донецької та Луганської областей так, щоб кремль міг оголосити про повне захоплення Донбасу, хоча українські міста, які досі контролюють ЗСУ, залишилися б під контролем Києва.

Про це пише The Economist із посиланням на людей, залучених до переговорів.
За задумом, зміна адміністративних меж дала б москві можливість заявити про виконання однієї з головних територіальних вимог у війні, не захоплюючи решту українських міст. Водночас видання не уточнює, як саме могли б змінити межі областей і чи готові Україна та Росія взалі розглядати такий варіант.
Важливо, що йдеться про адміністративні межі областей, а не про офіційне визнання російського суверенітету над українськими територіями. Пропозиція, за описом The Economist, мала б дозволити кремлю оголосити про символічну перемогу, не отримавши фактичного контролю над усім Донбасом.
Це не єдина поступка, яку, за даними видання, американці обговорювали з метою схилити воєнного злочинця Путіна до мирної угоди. Ще одна ідея передбачає повернення російських енергоносіїв на європейські ринки. Україна та її європейські партнери виступають проти цього, оскільки такий крок суперечив би чинним обмеженням Євросоюзу.
Водночас у переговорах залишається чимало невирішених питань. Одне з найскладніших – гарантії безпеки для України після завершення війни. Американські переговорники припускають, що Путін міг би погодитися на гарантії за моделлю статей 4 або 5 НАТО. Перша передбачає консультації союзників у разі загрози, друга – механізм колективної оборони в разі нападу.
Однак українські посадовці сумніваються, що Дональд Трамп справді виконуватиме такі зобов’язання. Росія також не демонструє готовності погодитися на розміщення міжнародних сил безпеки в Україні та продовжує вимагати її нейтралітету й скорочення української армії.
Київ, зі свого боку, наполягає на збереженні війська чисельністю близько 800 тисяч військових після війни, а також на фінансуванні відновлення та підтримки ветеранів.
Українські та європейські посадовці побоюються, що Кремль може перевести увагу на Європу, щоб висувати нові вимоги й затягувати досягнення перемир’я, продовжуючи бойові дії.
Видання також зазначає, що адміністрація Трампа поспішає з дипломатичним процесом після поразки республіканців на проміжних виборах у США. У січні демократи мають отримати контроль над обома палатами Конгресу, що може ускладнити роботу американських переговорників.
Українські представники, за інформацією The Economist, приватно сумніваються, що путін готовий укласти повноцінну мирну угоду до завершення зимової військової кампанії Росії. Один із високопосадовців України припустив, що нинішні дипломатичні зусилля можуть бути лише запасним планом, поки Москва продовжує реалізовувати свій основний.

Що Трамп усе ще може зробити. Сьогоднішня карикатура Буркхарда Мора.
Коментар «Громади»
Українські аналітики, експерти та суспільство відреагували на «картографічну хитрість» американських переговорників із гумором, сарказмом та відвертим обуренням. Білому дому пропонують ділитися власними територіями, якщо їм так хочеться задобрити диктатора.
«Сафарі на людей»:
вулиці Харкова як мінусне поле для цивільних
Серія російських ударів по енергетиці та цивільній інфраструктурі Харкова розгортається на тлі ще однієї жахливої тенденції, яку світові медіа та правозахисники дедалі частіше класифікують без зайвих дипломатичних виразів.

Провідні європейські інституції, міжнародні оглядачі та звіти ООН разом із Human Rights Watch фіксують появу моторошного явища, яке отримало назву «Human Safari» (Сафарі на людей).
Якщо раніше цю тактику масового й цілеспрямованого полювання на цивільних детально документували на правобережжі Херсонщини, то тепер західні аналітики б'ють на сполох: росіяни перенесли цей системний терор на Харків та його передмістя.
Особливий цинізм процесу полягає в його технічній складовій. Сучасні FPV-дрони, які окупанти масово запускають по житлових кварталах (зокрема по Північній Салтівці, міських вокзалах та прикордонних трасах), оснащені камерами високої роздільної здатності.
Вони передають оператору кришталево чітке зображення в реальному часі. Це означає одне: російські оператори чудово бачать, що вони атакують не військову техніку чи позиції ЗСУ, а звичайні легкові автомобілі, переповнені маршрутки чи комунальний транспорт із мирними мешканцями.
Воєнні кореспонденти констатують: за останні тижні кількість атак FPV-дронів саме у житлових масивах Харкова, зокрема по цивільних авто, різко зросла. Масове застосування безпілотників проти цивільного транспорту є не просто воєнним злочином, а відвертим демонстративним терором, який триває паралельно з дипломатичними раундами.
The Guardian
Космічний щит проти «Орєшніка
Україна провела щонайменше три випробування новітніх систем перехоплення ракет у ближньому космосі. Ці технологічні розробки спрямовані насамперед на протидію новій і вкрай небезпечній загрозі — російським балістичним ракетам середньої дальності «Орєшнік».

Про це пише авторитетне британське видання The Guardian.
Під час польоту ракети «Орєшнік» виходять у ближній космос, після чого випускають кілька бойових блоків з індивідуальним наведенням. Саме тому українські інженери та технологи активно розробляють екзоатмосферні системи захисту, здатні збивати подібні цілі за межами щільних шарів атмосфери Землі.
Потреба у власних космічних рішеннях зумовлена не лише військовими ракетами, а й спробами Росії розгорнути власну супутникову систему зв'язку «Рассвєт», а також нещодавніми обмеженнями та проблемами у роботі терміналів Starlink.
Україна прагне зменшити критичну залежність від американських технологій і диверсифікувати доступ до космічних систем зв'язку. (Як зазначає The Guardian, раніше президент Володимир Зеленський намагався зв'язатися з Ілоном Маском після введення обмежень Starlink, проте компанія SpaceX не вийшла на зв'язок).
Водночас наприкінці жовтня українська технологічна компанія Himera у партнерстві з данською GomSpace успішно вивела на навколоземну орбіту тестовий апарат Obria nano.
Цей запуск має закласти фундамент для створення повноцінної автономної української угруповання супутників, яка у перспективі налічуватиме близько 245 апаратів.
Коментар «Громади»
Експертне середовище розглядає ці випробування як доказ того, що Україна офіційно переносить протистояння у космічний домен. Це демонструє високий потенціал українського ОПК, але шлях від перших трьох тестів до розгортання повноцінного оборонного ешелону ПРО буде тривалим і фінансово складним.
Наразі процес серійного виробництва гальмується через брак фінансування та колосальні потреби передової.
Neue Zürcher Zeitung (NZZ):
Поразка Трампа на проміжних виборах:
що змінюється для України
Що зміниться для України з поразкою республіканців на проміжних виборах у США? На думку оглядача Andreas Rüesch у швейцарському виданні Neue Zürcher Zeitung (NZZ), змін набагато більше, ніж здається на перший погляд.

Поразка партії Дональда Трампа 3 листопада 2026 року суттєво підірвала його авторитет, хоча американська конституція і дає президенту надзвичайно широкі повноваження в апараті зовнішньої політики.
Балласт «імперського президентства» та обмеження влади: попри те, що Трамп формально зберігає важелі впливу (право вето, контроль над лінією зовнішньої політики та санкційними пакетами), його здатність нав'язувати Україні «диктат-мир» помітно зменшилася. Американське виборче коло продемонструвало втому від дворічного домінування республіканців, що автоматично зробило Трампа «кульгавою качкою» у багатьох внутрішньополітичних та міжнародних аспектах.
Сміливість Києва та мовчання Ілона Маска: ослаблення позицій Білого дому вже дає практичні результати. Українське військо з кінця жовтня відновило масовані нічні удари по російських НПЗ, незважаючи на спроби адміністрації США звинуватити Україну у високих цінах на паливо.
Водночас головний фінансист республіканців Ілон Маск, який раніше намагався саботувати українську логістику й зв'язок через обмеження Starlink, наразі діє набагато стриманіше після репутаційних втрат під час виборчої кампанії.
Підтримка в Конгресі та нова допомога: опитування громадської думки в США підтверджують, що американське суспільство симпатизує Україні, а не Кремлю.
Попри опір президента, впливові конгресмени-демократи готують нові пакети підтримки на 2027 рік. Навіть потенційне президентське вето можна подолати двопартійною більшістю, а для бюджетних компромісів адміністрація Трампа буде змушена шукати згоди з опозицією.
Як зазначає NZZ, Володимир Зеленський вирушає на новий раунд тристоронніх переговорів в Абу-Дабі з відчутно сильніших позицій: українська оборона вистояла під час осінніх викликів, а в Білому домі тепер доводиться рахуватися з реальністю ослабленого президента.
The New York Times
Шпигунський скандал: пан Хуан та пані Хуан
Генеральний директор технологічного гіганта Nvidia Дженсен Хуан опинився в епіцентрі грандіозного міжнародного скандалу після того, як американська розвідка запідозрила його у романтичних зв'язках із колишньою топменеджеркою сінгапурської компанії Megaspeed Еліс Хуан, яку підозрюють у роботі на китайську розвідку.

Як пише The New York Times, американські спецслужби вважають, що жінка могла бути завербована Міністерством державної безпеки Китаю задля отримання доступу до стратегічних технологій виробника чіпів та обходу експортних обмежень США.
На тлі цього тиск на компанію стрімко зростає: проти керівництва Nvidia вже подано судові позови від акціонерів через приховування ризиків національної безпеки, а сам Дженсен Хуан публічно визнав факт позашлюбних стосунків.
За даними західних медіа, пані Хуан, чиє китайське ім'я Хуан Ле, використала свій досвід та зв'язки у світі шанхайських фінансів, щоб пробитися в технологічні кола.
Вона перетворила Megaspeed на центр технологій Nvidia, співпрацюючи з давнім діловим партнером, якого часто представляли як її чоловіка.
ДОВІДКА «Громади»
Megaspeed (Megaspeed International) — це сінгапурська технологічна компанія, що працює у сфері хмарних обчислень та дата-центрів. Є офіційним хмарним партнером американського гіганта Nvidia.
До 2024 року Сполучені Штати направили посадовця Міністерства торгівлі для перевірки компанії пані Хуан. Уряд Тайваню стежив за нею під час її візитів на острів, зокрема під час публічних зустрічей з паном Хуаном. Протягом частини 2025 року їй не дозволяли виїжджати з Сінгапуру через розслідування.
За Megaspeed стояла мережа заможних технологічних інвесторів у Китаї, пов'язаних з вітчизняними центрами обробки даних, урядом та оборонною промисловістю.
Між 2024 і 2026 роками компанія придбала передові технології штучного інтелекту Nvidia на мільярди доларів, що ще більше залучило пані Хуан до співпраці з паном Хуаном.
Bloomberg
Пошуки вечної молодості в Кремлі:
соратник Путіна досліджує приматів
Близький соратник воєнного злочинця Путіна та очільник одного з найбільших державних науково-дослідних центрів Росії — Національного дослідного центру «Курчатовський інститут» — Михайло Ковальчук заявив про проведення масштабних експериментів на мавпах, спрямованих на вивчення процесів старіння та пошук способів продовження здорового життя людини.

Про це повідомляє агентство Bloomberg.
Під час виступу на Курчатовському геномному форумі в Москві Ковальчук повідомив, що російські науковці наразі проводять комплексні обстеження літніх мавп.
До дослідження залучено понад 7 000 приматів, серед яких є «унікальна група» піддослідних у віці від 18 до понад 30 років. Учені проводять біохімічний, структурний, судинний та мозковий аналізи тварин, аби детально вивчити всі стадії біологічного старіння.
Російський диктатор Путін давно відомий своїм підвищеним інтересом до теми омолодження та збереження здоров'я. Нагадаємо, що під час закритої розмови з головою КНР Сі Цзіньпіном у 2025 році Путін опинився в незручному становищі, коли до ЗМІ потрапили деталі їхнього обговорення теоретичної можливості продовження життя людини до 150 років.
Михайло Ковальчук є неофіційним головним радником Путіна з наукових питань, зокрема у сфері генетики.
У цій же галузі активну діяльність веде й старша дочка російського президента, ендокринолог Марія Воронцова. У жовтні вона виступала з доповіддю, присвяченою тому, як сучасні медичні технології та охорона здоров'я можуть допомогти суттєво продовжити тривалість людського життя.
Як зазначає Bloomberg, на тлі продовження війни та виснаження ресурсів країни, кремлівська верхівка продовжує спрямовувати значні державні та наукові ресурси на приватні дослідження довголіття для вищого керівництва РФ.
Коментар «Громади»
У Курчатовському інституті 7 тисяч приматів досі не можуть зрозуміти, чому вони мають старіти заради того, щоб головний кремлівський примат і далі діставав увесь світ.
Сидячи у клітках вони із жахом спостерігають за дослідами з омолодження і тихо сподіваються, що бункерний «пацієнт №1» просто не доживе до результатів випробувань.
Читайте також:
Мережа місцевих медіа «Громада Груп» працює завдяки вашій довірі.
Підтримайте незалежну регіональну журналістику донатом.

Якщо Ви хочете бути в курсі, про що пише світова преса, читайте наші щотижневі огляди щосереди.
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз