Дергачівська громада попрощалася з Олександром Федоровим
Війна | | 197 | Автор: Петро Ольшанський

Олександр Федоров був солдатом 25-ої окремої повітрянодесантної Січеславської бригади ЗСУ, загинув 27 листопада 2024 року поблизу селища Лисівка на Покровському напрямку.
Олександр народився в Іркутській області. У ранньому дитинстві разом із родиною переїхав до Дергачів. Закінчив місцевий ліцей №3, надалі навчався у Харківському професійно-технічному училищі, де здобув кваліфікацію оператора електронно-обчислювальних машин. Проходив строкову службу.
У мирному житті чоловік багато працював, опановував різні технічні спеціальності та сумлінно виконував свою роботу. Свій трудовий шлях Олександр розпочав на Харківському інструментальному заводі. Спочатку працював учнем полірувальника виробів з металу, а згодом здобув третій кваліфікаційний розряд і працював полірувальником металевих виробів. Також працював слюсарем штампувального цеху на Харківській бісквітній фабриці та у ТОВ «ЮБІС Тауерс». Згодом продовжив трудову діяльність у ТОВ НВО «ЮБІС-ПРОМО», де спочатку обіймав посаду слюсаря з механоскладальних робіт, а пізніше був переведений на посаду електромеханіка дільниці готової продукції та електроніки.
Чоловік був патріотом своєї країни, разом з побратимами захищав Україну у зоні АТО/ООС у 2015–2017 роках. Повторно Олександр долучився до Збройних сил України у 2024 році. Боронив нашу державу на одному із найскладніших напрямках фронту - Покровському. На жаль, під час виконання чергового бойового завдання у листопаді 2024 року Олександр зник безвісти. З часом стало відомо, що чоловік загинув внаслідок ворожого обстрілу.
Для своїх близьких Олександр був не лише військовим і Захисником України - він був рідною людиною, турботливим сином і братом. Чоловік щиро любив тварин і завжди ставився до них з особливою добротою. Олександр гарно малював, умів власноруч майструвати різні речі. Особливе місце в його житті займала родина. Чоловік любив дарувати рідним подарунки, адже саме так висловлював свою любов і турботу - через увагу, щирі вчинки та бажання подарувати близьким радість.
"На момент загибелі Олександру було 42 роки. Воїна поховали на Алеї Слави (Семенське кладовище) у Дергачах. У чоловіка залишились мати Маргарита, вітчим Валерій, сестра Марія. Співчуваю рідним і близьким загиблого! Нехай душа Олександра віднайде вічний спокій у Царстві Небесному!" – повідомив начальник Дергачівської міської військової адміністрації Вячеслав Задоренко.
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз