Назавжди 27: Дергачівська громада провела в останню путь захисника Василя Тейтельбаума з Руської Лозової
Війна | | 254 | Автор: Петро Ольшанський
Дергачівщина знову у скорботі. Громада провела в останню путь свого земляка, мужнього захисника України Василя Тейтельбаума. Солдат 23-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України загинув під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку навесні 2025 року. Лише тепер Герой знайшов свій останній спочинок на Алеї Слави в Дергачах.
Василь Тейтельбаум був корінним мешканцем села Руська Лозова. Тут він народився, зростав, закінчив місцеву школу та провів майже все своє життя. Друзі та знайомі згадують, що Василь мав безліч захоплень — він щиро любив автомобілі, брав активну участь у автоперегонах, серйозно займався плаванням і понад усе мріяв про майбутнє, прагнучи створити власну родину та виховувати дітей.
Після здобуття середньої освіти юнак закінчив Харківський професійний ліцей будівництва та автотранспорту, здобувши фах, пов'язаний зі своїм захопленням. У цивільному житті працював слюсарем на одному з харківських підприємств. Василь завжди відзначався загостреним почуттям справедливості та патріотизмом. Його військовий шлях розпочався ще у 2019–2021 роках, коли він проходив строкову службу у лавах Збройних сил України.
Коли над країною нависла повномасштабна загроза, Василь не зміг залишатися осторонь. У червні 2022 року він мобілізувався до лав ЗСУ, щоб захистити рідний край та свою родину від ворожої навали. Виконував завдання на найскладніших та найгарячіших ділянках фронту у складі 23-ї ОМБр.
14 квітня 2025 року поблизу селища Роздольне на Донеччині зв'язок із воїном обірвався — Василь зник безвісти під час запеклого бою. Згодом підтвердилися найстрашніші побоювання: солдат Тейтельбаум загинув на полі бою внаслідок щільного ворожого обстрілу. Рідну землю Герой захищав до останнього подиху. Лише у травні 2026 року в межах чергового обміну тілами загиблих захисника вдалося повернути додому для гідного поховання.
Його знали як вольову, відкриту, надзвичайно добру та щиру людину. Василь завжди був готовий прийти на допомогу, підставити плече другові чи підтримати добрим словом. На момент загибелі воїну було лише 27 років — попереду мало бути ціле життя, сповнене планів та нездійснених мрій.
Поховали захисника з усіма військовими почестями на Алеї Слави (Семенське кладовище) у місті Дергачі. У Василя залишилися найрідніші люди — мати Маргарита та брат Олександр.
Фото Дергачівської МВА
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз